удаваний — вдаваний (про зовнішній вияв почуття, ставлення до когось / чогось тощо такий, якого не відчувають, не мають тощо, але намагаються показати), роблений, нещирий, награний, напускний, показний, підроблений, завчений, заучений, силуваний, прибраний… … Словник синонімів української мови
удаваний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
удаваний — на, не, Пт. Умисно роблений, неприродний, напускний … Словник лемківскої говірки
вгрущання — вгруща/ти, вда/ваний, вда/ваність, вдава/ння, вда/вано, вда/ванохворий, вдава/ти, вдава/тися див. удаваний, удаваність і т. д … Український тлумачний словник
завчений — рідше зау/чений, а, е. 1) Звичний, засвоєний. || у знач. ім. за/вчене, ного, с. Про звичне, вивчене, засвоєне. 2) Удаваний, нещирий … Український тлумачний словник
лжеапостол — а, ч. Несправжній, удаваний апостол … Український тлумачний словник
лжепатріот — а, ч. Несправжній, удаваний патріот … Український тлумачний словник
лжепатріотизм — у, ч. Несправжній, удаваний патріотизм … Український тлумачний словник
личина — и, ж. 1) заст. Машкара (у 1 знач.), маска (у 1 знач.). 2) перен. Удавана зовнішність людини. || Зовнішній удаваний вияв чого небудь. Носити личину добропорядності. 3) перен., лайл. Погана, зла, підступна людина. || з означ. Уживається як лайливе… … Український тлумачний словник
мнимий — а, е. 1) Який насправді не існує, не має місця; уявний, гаданий. 2) Несправжній, удаваний … Український тлумачний словник
